Дао-Де-Цзін

Лао Цзи Дао-Де-Цзін

Переклад з російської Сергiя Косянчука

«New Atlanteans», Lakefield, 2009 г.

ISBN 978-1-897510-54-4


Книга Дао-Де-Цзін (Книга про Дао і Де) була написана великим китайським духовним подвижником Лао-Цзи приблизно дві з половиною тисячі років тому. Лао-Цзи у тодішньому втіленні був особистим учнем Хуан-Ді — в ті роки невтіленого — і досяг повної духовної самореалізації.

Нині Лао-Цзи надає духовну допомогу втіленим людям, представляючи Дао як Де (роз’яснення — в тексті книги).

Робота зі створення цієї редакції перекладу Дао-Де-Цзін була здійснена на прохання Лао-Цзи.[1]

Книга Дао-Де-Цзін є одним із найфундаментальніших підручників з філософії і методології духовного вдосконалювання людини. Її повний зміст розкривається для україномовного читача вперше.

1

Дао[2] не можна пізнати, лише говорячи про Нього.

І не можна назвати людським ім’ям те Начало неба і землі, Що є Матір’ю всього.

Лише той, хто звільнився від «земних» пристрастей, може побачити Його. А той, хто має ті пристрасті, — той може бачити лише Його Творіння.

Утім, і те, і інше є за суттю Одне (Єдине, Цілісне), але має різні назви.[3] Обидва вони — сокровенні. Причому той перехід, що існує між ними, є дверима до всього істинно чарівного.

2

Коли люди довідуються, що таке прекрасне, — то з’являється й уявлення про потворне.

Коли довідуються, що таке добро, — то виникає поняття зла.

Подібно цьому буття і небуття, важке і легке, довге і коротке, високе і низьке уможливлюють пізнання одне одного.

Різні звуки, зливаючись, створюють гармонію. Так само і попереднє, і наступне — в гармонії — ідуть одне за одним.

Мудра людина віддає перевагу недіянню і перебуває в тиші. Все відбувається довкола нього наче саме по собі. Вона ні до чого на Землі не прихильний. Вона не привласнює зроблене нею. Створивши щось — вона не пишається створеним.

І, оскільки вона не возвеличує себе, не похваляється, не вимагає до себе особливої поваги, — вона приємна всім.

3

Якщо не звеличувати вихваляннями деяких обраних, то в народі не буде заздрощів. Якщо не вихваляти клейноди матеріального світу, то не буде злодіїв. Іншими словами, якщо не виставляти напоказ об’єкти пристрастей, то не буде й спокус.

Мудрий правитель не створює народові таких спокус, але піклується про те, щоб народ був ситим. Це ліквідує пристрасті і зміцнює здоров’я підданих. Так, мудрий правитель постійно прагне до того, щоб у народу не було спокус і пристрастей, а глибоко порочні люди не посміли б діяти.

Відсутність усього переліченого дає спокій.

4

Дао схоже ніби порожнечу. Але Воно — всемогутнє!

Воно — у Глибині.

Воно є Першопричиною всього.

Воно керує всім.

Воно пронизує Собою все.

Воно — Сяюче Світло.

Воно — щонайнайтонше!

Воно — Головна Суть усього!

Неможливо описати Його походження: адже Воно Саме є Споконвічним.

5

Матерія — хоч та, що в небі, хоч та, що на землі, — безпристрасна відносно всіх істот — чи то трава, тварини, чи то люди. Та вона для всіх є опорою.

Подібно цьому й мудра людина безпристрасна до інших людей.

Простір над землею — пустотний і вільний, як і внутрішній простір всередині ковальських міхів або флейти. Причому, чим більше простору для діяльності, — тим вона може бути ефективнішою.

Той, хто втручається в чужі справи, та ще й багато говорить, — той стає нестерпним для інших людей.

Тому завжди краще додержуватися принципу невтручання і дотримуватися спокою.

6

Життя й розвиток Щонайнайтоншого — вічні та нескінченні.

Воно (Щонайнайтонше) — Глибинний Фундамент усього іншого.

Воно є Те, на Чому засновано матеріальний світ.

Причому Воно діє, не вдаючись до насилля.

7

Небо і земля — довговічні. Вони довговічні саме тому, що вони існують не самі по собі і не заради себе. Вони створені Дао й існують для Нього.

Мудра людина ставить себе за іншими людьми, завдяки чому вона не заважає людям і може вести їх за собою. Вона не дорожить життям свого тіла, та її життя охороняється Дао.

Це відбувається тому, що вона (людина) теж існує тут не для себе. Саме тому її особисті потреби і здійснюються для неї.

Мудра людина існує для Дао і служить Йому.

8

Мудрий живе подібно воді. Вода служить усім істотам і не вимагає нічого собі. Вона перебуває нижче всіх. Цим вона подібна Дао.

Життя повинне додержуватися принципу природності.

Іди дорогою серця! Будь дружелюбним!

Говори тільки правду!

Керуй — дотримуючись принципу збереження спокою!

Кожна дія повинна бути посильною і своєчасною.

Той, хто не прагне виявитися попереду інших, може уникнути багатьох помилок.

9

Не варто лити воду в повну посудину. І нема сенсу заточувати лезо надмірно гостро. Або, якщо цілий зал переповнений золотом і яшмою, — то хто буде в силах його охороняти?

Надмірність у всьому викликає лихо.

Коли справу завершено — треба усунутися.

Такі закони гармонії, пропоновані Дао.

10

Для збереження спокою варто відчувати Єдиносутність з Усім.[8] Тоді, зокрема, не виникатимуть помилкові егоцентричні бажання.

Необхідно стоншувати свідомість. Нехай людина стане подібною в цьому до немовляти. Якщо вона стає достатньо витонченою — в неї не буде більше помилок.[9]

Керування країною і народом повинні здійснюватись у любові і без насильства.

Врата зі світу матерії у світ потайний відкриваються при дотриманні спокою. Розуміння цієї істини виникає при недіянні.

Виховувати — без насилля, творити — і не хвалитися, створювати — але не привласнювати створене, будучи старшим серед інших — не веліти! От — істинна праведність Великого Де.[10]

11

Тридцять спиць з’єднуються в одному велосипедному колесі. Але користування колесом залежить також і від порожнистості між спицями.

Із глини роблять посудини. Але їх використання залежить від порожнинності (ємкості) в них.

Роблять у будинку стіни, двері і ставні на вікнах. Але користування будинком теж залежить від порожнистості (об’єму) в ньому.

Ось так поєднуються корисність предметів і порожнистості.

12

Той, хто бачить у світі тільки п’ять квітів, — той подібний до сліпого.

Той, хто слухає лише звуки матеріального світу, — той подібний до глухого.

Той, хто смакуючи, відчуває тільки смак матеріальної їжі, — той помиляється.

Той, хто в гонитві за здобиччю мчиться щодуху, — той божевільний.

Добуваючи коштовності і прикраси — ти дієш собі на шкоду.

Зусилля ж мудрого спрямовані на те, щоб зробити життя ситим, а не на те, щоб мати багато речей. І він, задовольняючись незначним у світі матерії, вибирає Споконвічне.

13

Слава і ганьба — однаково страшні. Знаменитість — велике нещастя в житті.

Що означає, що слава і ганьба — однаково страшні? Це означає, що люди, ризикуючи, борються за славу, а потім бояться її втратити.

Що означає, що знаменитість — велике нещастя в житті? Це означає, що я маю велике нещастя, тому що я дорожу своїм ім’ям.

Коли я не буду дорожити своїм ім’ям, — тоді в мене не буде і багатьох нещасть.

Тому мудрий ніколи не прагне до звеличування самого себе. Він лише самовіддано служить людям. І тому він може жити серед них у спокої. Він ні з ким і ні за що не бореться — тому він невразливий.

14

Якщо дивитися на Дао — то не відразу помітиш. І тому називають Його важкопомітним.

Якщо слухати Його — то не відразу почуєш. І тому називають Його нечутним.

Якщо намагатися схопити Його — то не просто Його досягти. І тому називають Його невловимим.

У Ньому — Ті, Хто захоплюють Собою![11] Причому всі Вони злиті у Дао в Єдине.

Дао — однакове вгорі і внизу.

Дао — будучи безмежним за розмірами — не може бути назване ім’ям когось конкретного з Них.

Вони виходять із Дао, проявляючи Кожен Свою індивідуальність — і потім знову вертаються до відсутності індивідуального прояву — в Ньому.

Дао не має тілесних образів і обличчя. Тому говорять про Нього, як про приховане і таємниче.

Зустрічаюся з Дао — і не бачу обличчя Його, іду за Ним — і не бачу спини Його.

Строго ідучи споконвічним Шляхом перетворення себе як свідомості — можна пізнати те Вічне Начало. Цей Шлях є Шляхом до Дао.

15

Споконвічно ті, які були здатні до духовного Просвітління, пізнавали приховані та важкопізнавані малі і більші щаблі цього Шляху.

Цих подвижників було важко впізнати. Лише в загальних рисах окреслю їхній образ: вони були обережними, начебто переходили взимку потік, вони були обачними, тому що остерігалися сторонніх людей, вони були завжди зібраними, тому що усвідомлювали тимчасовість свого перебування на Землі, вони були пильними, начебто йшли по крихкому льоду, вони були прості і не вишукані, вони були неосяжними, наче долина, вони були недоступними для зайвих поглядів.

Це були ті, які, дотримуючись спокою, вміли брудне перетворювати на чисте.

Це були ті, які сприяли еволюції Життя.

Вони шанували Дао і були задоволені незначним у світі матерії. Не бажаючи надміру, вони обмежувалися тим, що мали, і не шукали більшого.

16

Доведу пустоту в собі до кінця, знайду цілковитий спокій! Нехай все навколо рухається саме собою! Нехай всі навколо розцвітають духовно і просуваються до пізнання своєї істинної Суті![13]

Ті, хто прийшов до пізнання своєї істинної Суті, знаходять цілковитий спокій. Це є знаходженням загальної Обителі всіх Тих, Хто Досягнув.

Буття в Обителі Тих, Хто Досягнув, повинне стати постійним. Той, хто набув такої сталості, називається Просвітленим, Досконалим і Таким, Що Досяг Вищої Мудрості.

Ті, Хто Досягнув Обителі, є Єдиним «Ми», Яке і є Вищим Правителем. Ту Обитель називають також Небом. Це і є Обитель Вічного Дао.

Дао — безтілесне. Воно не може бути ніким «схоплене». І тому Воно невразливо.

17

Вищий Правитель дарує можливість розвитку свідомості всім Своїм підданим. Але Він не прагне облагодіяти або винагородити їх «земним». Він також не прагне вселити до Себе страх і трепет.

Той же, хто лише сліпо вірує, — про це не знає. Але Той, Хто пізнав Його, — вже не вірить сліпо.

О, яка глибока ця істина!

Досягаючи успіху, я просуваюся далі — і все більше розуміння про Все розкривають переді мною.

18

Якщо в країні відкинули Велике Дао — починаються розмови про «гуманізм», «правосуддя»… Але в цій ситуації подібні мудрування є лиш великим лицемірством!

Подібно цьому, коли в сім’ї розбрат, — висуваються вимоги «синівської шанобливості» і «батьківської любові»…

А коли в цілій державі панує таке безладдя — з’являються гасла «патріотизму», «любові до батьківщини»…

19

Коли будуть усунуті подібні неправда і лицемірство — народ буде щасливішим стократ. Брехливість, жага наживи, злодійство, жорстокість до живих істот — все це зникне тоді, коли люди матимуть істинні знання. Бо всі пороки людські — від нестачі знань. Саме знання покажуть людям, що це в їхніх особистих інтересах — бути простими і добрими, вгамувати особисті «земні» бажання і звільнитись од пагубних пристрастей.

20

Припини зберігати вірність речам, до яких прив’язаний, — і ти звільнишся від горя і жалості до себе! Тільки зробивши так, можна знайти істинну Опору в житті! Хіба не варто заради цього відмовитися від загальноприйнятих у народі сподівань і звичаїв?

Як ж велика різниця між добром і злом!

Не роби того, чого не бажає інший, — тільки цим одним принципом уже можна зменшити хаос, установити в суспільстві порядок.

Але поки… всі люди віддаються неробству… І хаосом охоплене суспільство…

Тільки я один спокійний і не виставляю себе на загальні оглядини. Я подібний до дитини, яка взагалі не народилася в цьому світі ледарства…

Всі люди полонені мирськими бажаннями. І тільки я один відмовився від усього, що цінне для них. Я — до цього всього байдужий.

Всі люди живуть у своєму егоцентризмі. Один тільки я обрав — позбутися його.

Я — пливу Потоком Свідомості в Просторі і не знаю, коли зупинюся…

Я — у серці своєму пізнаю Дао! О, яке ж Воно надтонке!

Я вирізняюсь од інших тем, що ціную Те, Що створило всі наші життя.

21

Де виходить із Дао. А Дао перебуває в Споконвічній Глибині.

Де — це Те, Що діє і рухає. Воно — настільки ж таємниче й приховане, як і Дао. Але Воно — теж існує насправді!

Воно може мати форму.

І Воно має силу. Сила його перевершує все, що існує у світі.

Де можна побачити. Зі стародавніх часів і до наших днів не змовкає Голос Де, сповіщаючи Волю Творця всього матеріального світу.

Де ж можу я побачити лице Де? — Скрізь!

22

Задовольняючись мізерним — знайдеш багато чого. Ганяючись за всім, зіб’єшся зі шляху. Мудрий дослухається цього повчання. От би воно напоумило і всю Піднебесну!

Мудрий вірить не тільки своїм тілесним очам — і тому бачить ясно.

Мудрий не вважає тільки одного себе правим — і тому він знає правду.

Слави він не бажає — але його шанують.

Влади він не шукає — але за ним ідуть.

Він ні з ким не бореться — і тому він непереможний.

Він не жаліє себе — і тому може успішно вдосконалюватися.

Лише той, хто не прагне опинитися поперед всіх, — здатний жити в злагоді з усіма.

Мудрий піклується про всіх — і тому стає прикладом для всіх.

Він світлий, але не бажає блищати.

Він не хвалить себе — але він і без того шанований.

Він не звеличує себе — тому він завжди в пошані серед інших.

У давнину казали, що недосконале рухається до того, щоб стати досконалим. Невже це порожні слова? — Ні! Воістину, знайдеш Єдність, — прийдеш до Досконалості!

23

Говори менше і будь простішим!

Сильний вітер не триває весь ранок, сильний дощ не ллє цілий день. Від кого це залежить? — Від неба й землі.

Небо і земля — хоч і величезні, але вони не можуть породити нічого вічного. І тим більше — людина. Тому краще — служити Вічному Дао.

І той, хто справами своїми служить Дао, — той одержує право досягти Злиття з Ним.

Людина, стоншивши себе[17] до стану Де, — стає тотожною Де.

Людина, стоншивши себе до стану Дао, — стає тотожна Дао.

Той, хто тотожний Де, — знаходить Блаженство Де.

Той, хто тотожний Дао, — знаходить Блаженство Дао.

Але, якщо він перестає бути гідним, — він це втрачає.

Сумніватися в цьому — нерозумно!

24

Хто піднявся навшпиньки — не може довго стояти.

Хто робить великі кроки — не може довго йти.

Хто в усіх на очах — не може довго зберігати силу.

Хто сам себе вихваляє — той не добуде слави.

Хто живе, жаліючи себе, — слабшає і не може вдосконалюватися.

Хто завидющий — той сам не досягає успіху.

Хто сам себе звеличує — не отримає авторитету.

Хто віддається надмірностям у їжі, робить безглузді вчинки, і всі навколо викликають у нього роздратування і відразу — той не знайде спокою.

Дивлячись із Дао, видно, що все це викликається порочними бажаннями. Це все є абсурдною поведінкою. Від таких людей відвертаються всі.

А людина, що прямує до Злиття з Дао, — не робить нічого подібного.

25

О, породжене раніше неба і землі, і яке живе в спокої, не має форми, наднайтонше, Єдине і Єдиносуще, Що Перебуває скрізь, Безмежне, Неушкоджуване, Матір усього! Тебе називають — Дао. Назву Тебе також — Найвеличнішим, Котре вічне в нескінченному Своєму розвиткові!

Людина, земля, небо — всі залежать від Дао. Дао ж — Самосуще.

26

Старанний труд дозволить досягти легкого існування в майбутньому.

Але також ми знаємо, що спокій є головним у русі.

Тому мудра людина сумлінно трудиться весь день, не залишаючи важкої справи. Але при цьому вона перебуває в стані досконалого спокою.

Вона навіть може жити в розкоші, не розбещуючись при цьому.

Чому ж господар десяти тисяч колісниць, пишаючись, нехтує всім світом? Адже презирство роз’їдає душу!

А відсутність спокою призводить до втрати Опори!…

27

Той, хто знає Шлях, — і без слідів знайде правильний напрям. Той, хто вміє говорити, — не припускається помилок. Той, хто вміє рахувати — не припускається прорахунків. Краще сховище — не має замка, але його неможливо відкрити. Кращі пута — ті, що не втримуються нічим матеріальним, але їх не можна розірвати.

Мудрий уміє рятувати людей і рятує їх постійно. Він уміє допомагати й не залишає їх без допомоги в біді. Так діє глибока мудрість!

Він наставляє також і людей зла, і вони — з його допомогою — теж можуть знайти Опору.

Але якщо люди зла не цінують допомогу наставника і Опору не люблять — мудрий залишає їх: адже він не дорожить спілкуванням з такими людьми.

Ось — що дуже важливе й глибоке!

28

Хто хоробрий — збережи скромність! І тоді за тобою піде народ.

Хто став лідером для людей — не залишай керівниааааааааааацтво своїми діями з боку Великого Де. І будь чистим, ніжним і тонким душею — наче дитина!

Перебуваючи в добрі — не забувай і про існування зла! І стань прикладом добра для всіх.

І той, хто став в усім сказаному зразком для всіх, — той уже не відрізняється за якістю душі від Великого Де. І він потім іде до Злиття з Вічним Дао.

Така людина, знаючи про свої досягнення і заслуги, зберігає себе в безвісності, — але при цьому вона стає природним мудрим вождем.

Треба сприяти тому, щоб саме такий мудрий був вождем людей — тоді в країні буде постійний порядок.

29

У деяких людей буває велике прагнення керувати всім миром, і вони намагаються в цьому досягнути успіхів. Але я не бачу в тому ніякої потреби. Адже світ — це вмістище Дао — прекрасного, невразливого! І не можна управляти Ним!

Хто ж, все-таки, буде прагнути до цього — точно зазнає невдачі!

У кожного є вибір: протистояти гармонічному плину буття — або наслідувати його. Перші будуть напружуватися, знесилюватися, а потім плакати і слабшати, а інші — процвітати в гармонії, дихати на повни груди і міцніти.

Мудра людина не прагне до влади, надмірностей, розкоші і марнотратства.

30

Лідер країни, який вірний Дао, не пошле військо в чужу країну. Це накликало б лихо, насамперед, на нього[18] ж.

А там, де пройшло військо, панує спустошення. І після воєн настають голодні роки.

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває гнівний. Той, хто вміє перемагати ворога — не нападає. Той, хто переміг, — на цьому зупиняється, він не сміє здійснювати насильство над переможеними. Перемігши, він себе не прославляє. Він перемагає — і не пишається цим. Він не любить воювати. Він перемагає лише тому, що до цього його змушують. Хоча він перемагає, але він не войовничий.

Якщо людина, тільки-но досягши розквіту, відразу починає хворіти і марніти, — то це тому, що вона жила не в гармонії з Дао. Життя такої людини на Землі закінчується раніше строку.

31

Зброя — це засіб, що породжує нещастя, вона гідно того, щоб її відкинути.

Тому людина, яка наслідує Дао, її не використовує.

Гідний правитель — поступливий. Тільки для захисту він застосовує силу. Він використовує всі можливості, аби зберегти мир.

Прославляти себе військовою перемогою — це означає радіти вбивству людей. Того, хто радіє вбивству людей, — хіба можна поважати?

А повага веде до благополуччя. Благополуччя сприяє творенню.

До нещастя ж — веде насильство.

Якщо убивають багатьох людей, то про це треба гірко вболівати. Перемогу потрібно відзначати похоронною церемонією.

32

Дао — вічне і не має людської подоби.

Хоча Дао — Істота ніжна, та ніхто у світі не може Його собі підкорити.

Якби шляхта й правителі країни стали жити в гармонії з Дао — то всі інші люди самі стали б спокійними. Небо і земля тоді злилися б у гармонії, настали б щастя і благополуччя, народ заспокоївся б навіть без наказів!

Заради встановлення порядку в країні створюють закони. Але вони не повинні бути безпідставно суворими.

Дао подібне океану. Океан нижче всіх рік — і тому всі ріки течуть у нього.

33

Той, хто знає людей, — розумний. Той, хто пізнав себе, — просвітлений.[19] Той, хто вміє перемагати ворогів — сильний. Той, хто перемагає самого себе,[20] — могутній.

Той, хто має матеріальний статок, — живе забезпечено. Той, хто діє з великим завзяттям — має волю. Але той, хто потурає своїм примхам — слабкий і дурний.

Хто ж досяг Злиття з Дао і не втрачає його — той досяг Вищого Буття. І, умерши тілом, він продовжує жити в Дао, ставши істинно Безсмертним.

34

Вічне Дао пронизує Собою все. Воно є і праворуч, і ліворуч. Завдяки Йому виникають і продовжують жити й розвиватися всі душі.

Хоч Дао настільки величне і здійснює ці великі справи — та слави Собі не бажає.

Воно з любов’ю виховує всіх істот. Воно не чинить над ними насильства. Воно не наполягає на виконанні людьми Його бажань.

Воно — величне, хоча не наполягає на цьому.

Розумні люди ідуть до Нього — Великого.

35

У Велике Дао стікаються всі Досконалі.

Іди і ти цим Шляхом! Цим ти не можеш заподіяти собі ніякої шкоди, навпаки — досягнеш спокою, гармонії і повноти життя.

Особисто я, перебуваючи в недіянні, мандрую в Безмежності Дао. Це — не передати словами! Дао — Якнайнайтонше і Найблаженніше!

36

Пристрасть «земна» — послабляє. Непохитна рішучість — наповнює силою.

Пристрасть «земна» — калічить. Непохитна рішучість — підносить і зміцнює свідомість.

Пристрасть «земна» — поневолює її власника. Непохитна рішучість — робить людину вільною.

Безпристрасне, м’яке і податливе — перемагає пристрасне тверде і грубе.

37

Дао не діє безпосередньо у світі матерії.[21] Але, все-таки, все Творення є добутком Його творчості.

Дій так само — і тоді все живе навколо розвиватиметься природним для нього чином!

Коли живеш у простоті, незважаючи на плітки і ворожнечу, в гармонії з Дао, — тоді й приходиш до того, що називається, «не мати прив’язаностей і пристрастей».

Відсутність «земних» бажань приносить спокій всередині себе, — а тоді і довкола встановлюється порядок.

38

Людина, що представляє Собою Велике Де, не примушує Себе до виконання добрих справ: вона природно являє Собою саму Доброчесність.

Людина ж, далека від Де, якраз може намагатися змушувати себе до виконання добрих справ: така людина не є доброчесною за своєю суттю.

Людина, яка представляє Собою Велике Де, не прагне до активної діяльності у світі матерії: така людина діє в недіянні.

Людина ж, далека від Де, живе в суєті і діє під впливом своїх пристрастей. У релігійному напрямі життя її діяльність зводиться лише до ритуалів, але сподівання на «магію» ритуалів знаменує виродження релігії! Така людина, крім того, примушує інших людей діяти, як сама.

Таке трапляється тільки з тими, хто не має у своїх життях Дао. Їм не можна довіряти, вони вже зрадили Дао — і готові зрадити кого завгодно.

Мудрий, пізнавши Дао, здатний розрізняти людей за цими ознаками. Він вибирає спілкування тільки з людьми добра.

39

Є Ті, Хто з давніх часів перебуває у Єдності з Дао. Завдяки Їм — небо чисте і земля непорушна, природа ніжна, ріки повноводні, долини цвітуть, плодяться всі істоти; герої духовного Шляху є зразками для наслідування. От що забезпечують Ті, Хто досяг Єдності!

Якби не Їхня допомога — то небо не було б чистим, земля б потріскалася б, природа перестала б дарувати свою красу, долини перестали б цвісти і перетворилися на пустелю, живі істоти перестали б народжуватися і зникли; герої духовного Шляху перестали б бути прикладом доброчинності і були б осміяні та вигнані…

Народ є опорою для правителів. Тому ті земні правителі, які самі себе возвеличують, міцного становища не мають. Це відбувається тому, що вони не розглядають народ як свою опору. Це — їхня помилка.

Якщо розібрати колісницю, на якій сидиш, — що залишиться?

Не вважай себе дорогоцінною яшмою! Будь простим — як звичайний камінь!

40

Взаємодія протилежностей — це сфера діяльності Дао.

Найвище Стоншення — одна з найважливіших властивостей Дао. Їй протистоять грубі властивості людей зла.

Увесь розвиток втілених істот здійснюється у взаємодії цих протилежностей.

Але сам світ матерії відбувся від Найтоншої Першооснови…

41

…Мудра людина, довідавшись про Дао, спрямовується до самореалізації в Ньому.

Але немудрий, довідавшись про Дао, — то зберігає Його у своєму розумі, то втрачає.

Дурні ж, почувши про Дао, глузують з Нього. А Тих, Хто пізнав Дао, — Тих вони називають заблудлими, божевільними… Мудрість видається їм божевіллям…, вища справедливість — пороком…, праведність — розпустою…, велика істина — неправдою…

Так, великий квадрат не має кутів, великий звук не можна почути, великий образ неозорий…

Так, Дао приховане від їхніх поглядів. Воно веде до Досконалості тільки достойників!

42

З Дао колись зринув Один, Він взяв із Собою ще Двох, ті Двоє — ще Трьох, і всі Вони зайнялися створенням на планеті різноманітних форм життя.[22]

Всі ці істоти підрозділяються на пари протилежностей інь і ян і наповнюються енергією ці.[23] Від їхньої взаємодії і відбувається їхній подальший розвиток.

Всі істоти бояться самотності і сприймають її як страждання. Це стосується, зокрема, і земних правителів.

Усі такі люди піклуються лише про себе, відмовляючи в допомозі іншим.

Але вірне рішення криється саме в тому, щоб присвятити себе турботі про інших, забуваючи при цьому про себе.

Мудрий духовний подвижник, що присвятив своє життя благу всіх, не буде переможений смертю. І словам цим я віддам перевагу перед усіма іншими настановами всіх мудреців.

Ті, хто досяг Дао, зливаються в Ньому в Єдине-Цілісне.

43

У світі буває, що найслабкіші перемагають найдужчих. Причина — в тім, що Де проникає по всіх усюдах, пронизуючи все й усіма управляючи.

От чому, зокрема, я бачу користь у недіянні.

У світі немає нічого, що можна було б зрівняти з ученням про внутрішню тишу і користь недіяння!

44

Що потрібніше: життя — чи слава? Що дорожче: життя — чи багатство? Що важче пережити: придбання — чи втрату?

Багато збережеш — багато чого і втратишся. Багато накопичиш — багато і втратиш.

Знай міру — і уникнеш невдач. Знай межу — і не буде ризику. От і проживеш життя в спокої, без тривог!

Хто знає міру — не зазнаватиме невдач. Вчасно зупинившись — уникнеш лиха. Завдяки цьому людина може встигнути осягти Первинне і Вічне Дао.

45

Найбільшу Досконалість можуть сплутати з божевіллям, великий об’єм — з порожнечею, велику кривизну — з прямою, велику дотепність — з дурістю, великого оратора — з тим, хто не вміє говорити.

Інтенсивний рух перемагає холод, нерухомість — спеку.

Спокій і гармонія лише — забезпечать правильне розуміння всього, що відбувається в світі.

46

Якщо країна живе за законами Дао — то коні зайняті на обробці полів.

Але коли в країні відкинуто Дао — по полях несуться бойові коні.

Немає більшого лиха, ніж необмежені «земні» пристрасті! І ніщо так не губить, як прагнення примножувати «земні» багатства!

Хто вміє задовольнятися тим, що є, — той завжди щасливий!

47

Не виходячи зі свого двору, мудрий пізнає світ. Не визираючи з вікна, він бачить Споконвічне Дао. Він не йде далеко, щоб пізнати більше.

Мудрий нікуди не їздить — але все знає, не дивиться — але все називає, зовні бездіяльний — але всього досягає.

Він у серці своєму знаходить усе, що треба.[24]

Ось чому мудрий знає те, до чого не доїхати, не дійти. І він може бачити те, чого не видно звичайному оку.

48

Хто вчиться — той щодень збільшує свої знання. Хто служить Дао — той день у день зменшує свої «земні» бажання. У безперервному зменшенні «земних» бажань людина доходить до недіяння.

У недіянні лише можливе оволодіння всіма таємницями всесвіту! А без недіяння цього досягти неможливо.

49

Мудра людина не має корисливих спонукань. Вона живе інтересами інших людей.

Добрим я роблю добро, недобрим теж бажаю добра. Це і є чеснота, властива Де.

Із чесними людьми я чесний, з нечесними — чесний теж. Це і є чесність, властива Де.

Мудра людина живе в спокої у своїй країні. Але тут також живуть і інші люди: добрі — і злі, чесні — і брехливі, розумні — і дурні, корисливі — й ті, хто живе інтересами інших, ті, хто щиро вірить у Дао — і ті, хто заперечує Його.

Мудрий дивиться на народ, як на своїх дітей.

50

Люди на Землі народжуються і помирають. З кожних десяти приблизно троє продовжують потім райське існування, троє направляються шляхом смерті в пекло, а ще троє — це ті, хто не досяг успіху в розвитку душі через захопленість «земними» справами.

Той, хто освоїв життя істинне, ідучи по землі, — не боїться носорога і тигра, а вступаючи в битву, не боїться озброєних солдатів. Носорогові нікуди встромити в нього свій ріг, тигрові ніде накласти на нього свої пазурі, солдатам ніде вразити його своїми мечами. Чому це так? Це відбувається тому, що для нього не існує смерті.[25]

51

Дао створює істот, Де пестить їх, ростить, допомагає вдосконалюватися, дозрівати, доглядаючи за ними, підтримуючи їх.

Такі істоти поступово зростають душами, удосконалюються, досягають Досконалості.

Тому немає такої людини, яка не зобов’язана була б шанувати Дао і Де.

Дао і Де нікого не примушують, але дають можливість істотам розвиватися відповідно до їх власної свободи вибору, природно.

Створювати — і не привласнювати, творити — і не похвалятися, будучи старшим — не повелівати! Ось які принципи життя Великого Де.

52

Матеріальний світ має Джерело, Що є Матір’ю матеріального світу.

Коли буде пізнана Мати — тоді вже простіше пізнати і Її Дітей.[26]

Коли вже відомі і Діти — варто не забувати про Матір. У цьому випадку до кінця життя проживеш без бідувань.

Якщо відкинути свої особисті бажання і звільнитись од «земних» пристрастей — то до кінця життя будеш жити без втоми.

Якщо ж «розпускати» свої пристрасті і бути поглиненим мирськими справами — то не буде порятунку від бід.

Бачити Найтонше є істинною ясністю бачення.

Збереження стоншення свідомості визначає істинну могутність.

Споглядай Світло Дао! Пізнавай Його Глибини! Воно є істинним Скарбом! Не загуби Його — і уникнеш всіх негод!

53

Той, хто має істинне знання, — іде Прямим Шляхом.

Єдине, чого я боюся, — це залучення до суєти.

Прямий Шлях — абсолютно рівний. Але люди віддають перевагу… звивистим стежкам.

Якщо земні правителі всю свою увагу спрямовують на розкіш своїх палаців — то поля заростають бур’янами, а зерносховища порожніють. Такі земні правителі вдягаються в розкішне вбрання, носять гострі мечі, не задовольняються простою їжею, збирають для себе надмірні багатства. Це однаково, що розбій, і є порушенням принципів Дао.

54

Пізнаючи себе — пізнáєш інших. Допомагаючи іншим — пізнáєш усе.

Хто вміє міцно стояти — того не можна перекинути. Хто вміє обпертися — того не можна звалити. Так, про таку людину нащадки пам’ятатимуть!

Але коли набудеш такої ж стійкість в Дао — тоді світитимеш на інших людей Його Світлом, подібно сонцю, що сходить!

І подбай про допомогу в цьому — твоїй сім’ї, іншим людям, що живуть скрізь у твоїй країні, потім — усюди! Силу свідомості набудеш через це — непоборну і безмежну!

Як я це все пізнав? — Та саме ось так…

55

Хто живе в Злитті з Великим Де — Той чистий, як дитина. Отруйні комахи та змії Його не кусають, люті звірі на Нього не нападають, хижі птахи на Нього не кидаються. Він стоншений свідомістю — і міцно злитий з Дао.

Він оцінює людей не за статтю та іншими зовнішніми ознаками — але дивиться на їхню суть: на душу.

Він також сприймає всіх — як складові частини Єдиного, у Єдності.

І Він має здатність породжувати в людях духовне зростання.

Він може проповідувати увесь день — але Його голос залишається сильним: адже Він — у постійному Злитті з Дао!

Таке Його життя протікає в щасті!

Звичайні ж люди, тільки-но досягши розквіту сил, відразу ж починають в’янути в старості… Це — тому, що вони не досягли Злиття з Дао.

56

Не передати істину тільки через слова! Тому, хто сподівається на це, не зрозуміти повністю те, про що тут мовиться![28]

Хто відкидає особисті бажання, позбувається «земних» пристрастей, зменшує свої потреби, досягає ясного розуміння, не прагне слави, перебуває в стійкому граничностоншеному стані свідомості, — Той є Споконвічним і Найглибиннішим Дао.

Його не можна спокусити, скривдити, примусити, умовити на те, щоб Його прославляли. Йому неможливо зашкодити!

Він — світить, як сонце! Він — як джерело, з якого кожний може напитися!

Він — Найвища Коштовність серед людей!

57

Від Дао випромінюються — спокій, гармонія, справедливість.

Але серед людей — хитрість, користь, обман, насильство…

Увійти ж у Дао можна лише через недіяння.

Коли люди прагнуть до нагромадження безлічі непотрібних речей — вони бідніють духовно.

Коли виготовляють занадто багато зброї — тоді неминуче росте бандитизм і починаються заколоти.

Коли талановиті майстри всі свої сили спрямовують на створення матеріальних цінностей — тоді в країні перестають відбуватися прекрасні явища.

Коли закони і репресії в країні стають суворими — зростає кількість незадоволених і опір.

Ось чому мудрий усувається від суєти і дає подіям вершитися без його безпосередньої участі.

Зміни треба починати із себе. Я прагну до тиші та спокою — й інші заспокояться, бачачи це. Я не прагну мати багато матеріальних благ — і люди навколо мене теж починають задовольнятися малим. Я живу без «земних» прив’язаностей і пристрастей — і люди навколо мене приходять до простоти й природності життя.

58

Коли земні правителі правлять у спокої і гармонії — народ теж спокійний і умиротворений. І він не прагне нікуди з цього свого благополуччя…

Якщо ж земні правителі діють збуджено та агресивно — тоді й народові стає погано. Біди і нещастя приходять тоді на зміну благополуччю. І люди починають замислюватися, шукати вихід — і деякі його знаходять, приходячи до недіяння, поринаючи у Світло Безмежного Дао. Удача і щастя — ось що в результаті народжується з біди.

Як ми бачимо, щастя і нещастя породжують одне одного…

Мудра ж людина — вона завжди спокійна, м’яка, ніжна і справедлива. Вона не прагне відібрати що-небудь в іншого. Вона — безкорислива і нікому нічим не шкодить. Вона — правдива і живе в гармонії з Дао, з природою та іншими людьми.

І Вона світла, але не блищить.

59

Щоб успішно служити Дао, допомагаючи духовно людям, треба вміти зберігати і накопичувати свою силу свідомості. Для цього потрібно утримуватися від усього, що призводить до її (сили) даремного витрачання.

Така помірність на вищих щаблях Шляху викличе нарощування власної Сили Де, яка може стати невичерпною і здатною забезпечити повноту пізнання Дао.

А Дао є Вічною і Безкрайньою Споконвічною Основою кожної людини і всього матеріального світу. Дорогу ж, що з’єднує з Основою, називають коренем.

60

Діяльність Дао і Де щодо безлічі різновікових індивідуальних душ можна порівняти з готуванням страти з багатьох інгредієнтів у величезному казані.

Відносно більшості людей — при звершенні доль, ними заслужених, — Де використовує духів, зокрема, аж ніяк не високих рівнів розвитку.

Але, якщо людина наближається за якістю душі до Дао, — вона виходить за межі впливу таких духів.

61

Велике Царство Дао[30] перебуває ніби за устям ріки, за її пониззям.

Океан — нижче всіх рік, і тому всі ріки течуть у Нього.

Океан перебуває в спокої і терпінні. Він — чекає на тих, хто підходить до Нього, і на тих, хто проникає в Нього.

Океан — це Велике Царство. А на Землі існують малі царства, що складаються із людей.

Велике Царство піклується про те, щоб досхочу наситити Собою всіх, хто входить у Нього.

А в малих царствах нехай правителі піклуються про те, щоб у них також усі були ситі.

Тоді все одержуватимуть те, чого бажають, — і у Великому Царстві, і в малих царствах.

І запам’ятаймо, що Великому завжди слід бути нижче всіх.

62

Дао — глибинна Основа всього. Воно — Скарб тих, хто прагне до Нього. Але Воно також визнає існування і людей зла.

Так, потрібно проповідувати чистоту і хорошу поведінку всім людям. Але хіба не потрібні в суспільстві люди зла?

Хіба не допомагають вони пізнавати ефемерність «земних» скарбів і благ, а також ілюзорність надій на вічне перебування на Землі у своєму нинішньому тілі?

Взаємодіючи з ними, хіба не здійснюють люди добра зусилля, аби змінити себе на шляху до Дао — щоб відсторонитись од зла якнайдалі?

Адже, щоб стати недосяжним для зла, потрібні конкретні дії з розвитку себе як свідомості…[31]

І багато хто не прагнув би стати кращим, аби не «допомагали» їм люди зла!

Земні правителі, що мають абсолютну владу, і їхні приближені — дорожать своїми коштовностями і розкішними колісницями… Та вони, насправді, аж нічим не кращі тих, хто, перебуваючи на самоті у спокої, ідуть Глибинним Шляхом до Дао! І чи не краще було б тим земним правителям почати спокійне життя і теж присвятити його осягненню Дао?

Кажуть, що в давні часи люди не тяжіли до земних багатств, а злочинців не відправляли на страту. У ті давні часи люди шанували Дао…

63

Позбудься суєти розуму і непотрібних діянь, дотримуйся спокою і задовольняйся простою їжею!

Так починається Шлях до пізнання Великого Дао, Яке є Одним Єдиним, що складається з безлічі Великих Душ.

І також існує безліч душ дрібних, втілюваних у тіла.

Мудра людина, котра пізнала це, знає, що на ненависть потрібно відповідати добром.

Важку справу починай з легкого початку. Адже будь-яка велика справа об’єднана малими складовими. Так — поступово — і здійснюється велика справа.

Якщо ж хтось обіцяє виконати велику справу «одним махом» — слова такої людини не заслуговують довіри…

Але мудрий — зовсім не береться за «великі починання» у світі матерії! Ось чому він і творить великі справи у світі духовному. І це йому не важко.

64

Тому, хто вже опанував гармонією, — легко допомогти.

Тому шукачеві, котрий ще не знайшов свою стежку, — легко її підказати. Хоча треба пам’ятати й про те, що слабкий може запросто зірватися зі стежки. І той, хто поки що дрібна душа, — втече від труднощів.

Простіше починати будувати там, де не доведеться звільняти місце від старих руїн. Впроваджувати духовні знання краще там, де не зустрінеш ворожнечі з боку злісних і дурних людей.

І тоді — велике дерево виростає з маленького саджанця, дев’ятиповерхова вежа починає будуватися зі жменьки землі, подорож у тисячу лі починається з одного кроку.

У світі матерії підприємці розоряються, господарі власності — втрачають її. Ось чому мудра людина так не діє — і вона не зазнає невдач. Вона нічого не має — і тому її нема чого втрачати.

Мудра людина не живе в «земних» пристрастях, не прагне одержати з матеріального те, що вимагає значних зусиль. Вона живе у природній простоті і задовольняється тим, що відхиляють мирські люди.

Вона йде Шляхом до Дао.

65

Той, хто пізнав Дао, не виставляє себе напоказ перед невігласами. Він також відмовляється від «керування натовпом» — і тому може продовжувати вдосконалювати себе і допомагати гідним.

Сокровенні вищі знання про методи розвитку свідомості можуть стати згубними для не підготовлених до цього людей.

Мудрий, знаючи про це і діючи згідно з цими принципами, — стає зразком для наслідування.

Саме так діє і Велике Де.

Щоб зрозуміти сказане, треба побачити, що Велике Де є Протилежністю людей порочних. Для таких людей — Велике Де перебуває в недосяжності.

Ось — Що Таке Велике Де, Яке володіє Вищою Силою і містить у Собі незчисленну безліч істот! Воно — з’єднує і роз’єднує людей, Воно — управляє всім! Воно — Повелитель, і заслуговує безмірної любові і шанування!

Навчаючись у Нього, досягнеш найвищого благополуччя!

66

Великі ріки настільки могутні тому, що вони течуть униз, до морів, збираючи в себе воду, що стікає з околиць.

Мудра людина, бажаючи допомогти народові, теж повинна ставити себе нижче інших. Тому, хоч вона і перевершує народ, але для народу не є тягарем — і народ їй не зашкоджує. Люди з радістю ідуть за нею і від неї не відвертаються.

Вона ні з ким не змагається — тому вона непереможна.

І він сам безупинно просувається вперед — а люди йому не заздрять.

Він ні з ким не бореться — і тому ніхто в цілому світі не зможе змусити його діяти всупереч його волі.

67

Дао — Велике і не має Собі рівних або подібних Собі!

І Воно перебуває настільки глибоко і є настільки тонким, що Його неможливо схопити і до чого-небудь примусити!

Я маю три скарби, якими дорожу: перший — це людинолюбність, другий — ощадливість, а третій полягає в тому, що я не смію бути поперед інших. Я — людинолюбний, тому можу бути хоробрим. Я — ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути поперед інших, тому можу стати для людей вождем.

Хто хоробрий без любові, щедрий без ощадливості, хто, прагнучи бути попереду, відштовхує інших — той зазнає невдач.

Але хто, б’ючись, залишається сповнений любові, — той перемагає. І він — неприступний: адже Дао постійно охороняє його.

68

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває розгніваний. Той, хто вміє перемагати, не нападає першим. Той, хто вміє вести людей за собою, не принижує їх, ставить сам себе в нижче становище.

Такі закони Де, що відкидають гнів, звеличування себе, а також насильство. Так діють і Ті, Хто представляє Де, ведучи людей у Первозданне і Вічне Дао.

69

Воєнне мистецтво учить: я не смію першим починати, я повинен очікувати. Я не смію наступати хоча б на палець уперед, а відступаю на крок назад. Це називається діяти, не діючи, перемагати без насильства. У цьому випадку не буде ворога, і я можу не розтрачувати силу даремно.

І немає біди важчої, ніж ненавидіти супротивника! Ненависть до супротивника — ось шлях до втрати мого найсокровеннішого — Дао!

Отже, в результаті боїв здобувають перемогу ті, хто уникав битв.

70

Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити. Але дуже багато людей не можуть зрозуміти і не можуть здійснювати це.

За моїми словами стоїть Начало всього. Оскільки ті люди Його не знають, то вони не розуміють і мене.

Хто пізнав Дао — тихий і непомітний, хоча й поводиться достойно. Він вдягається у просте вбрання, а найцінніше[32] ховає всередині.

71

Хто має знання, але вміє мовчати про це, — той на висоті.

Хто не має знань, а вдає знаючого, — той… не здоровий.

Хто мудрий — він зцілює себе. Мудра людина не хворіє, бо вона позбавляє себе від причин хвороб. Вона перебуває в Дао. Хіба може вона в такому випадку хворіти?

72

Хто живе в страху — не зможе стати сильним. Силу свідомості можна набути, тільки живучи без страху.

Також позбудься здатності зневажати інших! Хто зневажає інших — той сам зневажений перед Дао!

Позбудься насильництва щодо інших! Хто чинить насильство — той буде сам насильству підданий!

Відмовся від здатності до обману! Хто обманює інші — обманює сам себе![33]

Живи в любові!

І не прагни виставляти себе напоказ! Мудрий, пізнавши свою Вищу Суть, не займається самозамилуванням і не звеличує себе над іншими.

Той, хто позбавився егоцентризму — одержує можливість знайти Дао.

73

Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.

Хто знає причини ненависті до войовничих? Пояснити це утрудняється й мудрець.

Велике Дао перебуває в спокої, Воно ні з ким не бореться. Воно перемагає без насилля.

Воно — безмовне, але відповідає на запитання і приходить Саме до тих, хто кличе Його.

Воно — в спокої — управляє всім.

Воно добирає — в Сéбе — гідних.

74

Хто не боїться смерті — тому безглуздо погрожувати смертю!

Але той, хто погрожує смертю іншим, насолоджуючись цим, — той буде повалений сам.

Темою життя і смерті відає тільки Дао. Нікому не дозволено розпоряджатися цим замість Нього! І той, хто зважується на таке, — той лише шкодить собі.

75

Дивлячись на більшість людей, можна подумати, що вони постійно голодні. Адже вони безупинно піклуються про нагромадження і множення своїх запасів. І вони не можуть зупинитися в цьому!

А в справах вони піклуються тільки про особисту вигоду — за будь-яку ціну!

Вони не хочуть зрозуміти принципи життя, пропоновані Дао, — про любов і турботу про інших, а також про недіяння.

Вони живуть, не дивлячись убік Дао, ігноруючи Дао, розтрачуючи свою життєву силу на те, що істинною цінністю не є. Вони мають надто сильну «любов до життя» — і тому рано помирають.

Але той, хто знехтує своїм земним життям заради загального блага, — той підвищує його (життя) цінність перед Дао.

76

Тіло людини при народженні ніжне та гнучке, а після смерті твердне. Всі рослинні істоти теж при народженні ніжні та гнучкі, а після смерті стають сухими та ламкими.

Могутнє дерево не встоїть під час бурі. Або на нього чекає сокира. Гнучке і ніжне має тут перевагу.

Той, хто ніжний і гнучкий, — іде дорогою життя. Той, хто не гнучкий і грубий, — іде дорогою смерті.

77

Життя Споконвічного Дао нехай буде нам прикладом.

Той, хто чинить насилля над людьми, хто принижує їх і оббирає, — протистоїть Дао.

Але той, хто ніколи не діє з вигоди, віддає свій надлишок іншим, здійснює подвиги не заради слави, живе в спокої, без «земних» пристрастей, сам поринає в ніжний і тонкий спокій Дао і допомагає достойним на цьому Шляху — таку людину можна назвати тією, що уподібнюється Дао.

78

Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних.

М’яке і ніжне — переборює тверде і грубе. Але тільки мудрі розуміють, у чому ж тут суть…

79

Після великого збурювання емоцій залишаються його наслідки. Спокій же можна назвати добром.

Тому мудра людина дає обітницю, що не буде нікого ганьбити.

Добрі люди живуть за цим правилом. Злі — ні.

Споконвічне Дао — завжди на боці добрих.

80

Про державний устрій я мислю так:

Краще, коли країна маленька і не густо населена.

Навіть якщо є багато зброї, не треба її застосовувати. Кораблі і бойові колісниці використовувати теж не треба. Воїнам — краще не воювати.

Треба, щоб життя в країні було таким, аби люди не воліли країну залишити.

Добре, якщо їжа в усіх смачна, одяг гарний, житло зручне, життя радісне.

Добре з любов’ю дивитися на сусідню державу, слухати, як там співають півні і гавкають собаки.

Добре, щоб люди, доживши тут до похилого віку, осягали Досконалість, а йдучи звідси, вже не вертатися сюди.

81

Щирі слова не обов’язково витончені. Красиві слова не завжди заслуговують довіри.

Добрий — не обов’язково красномовний. Красномовний може і не бути добрим.

Знаючий не сперечається, сперечається необізнаний.

Мудра людина не корислива, вона діє заради інших.

Велике Дао піклується про благо для всіх істот. Усе, що робить Воно відносно живих істот, — не містить насильства і нікому не завдає шкоди.

Мудра людина теж діє без насильства і нікому нічим не шкодить.

1

Він обґрунтовував це прохання тим, що повністю компетентний переклад Дао-Де-Цзин може виконати тільки той, хто сам особисто пройшов увесь Шлях до пізнання Дао.

2

Синонімами цього слова китайського походження є слова Споконвічна Свідомість, Творець, Бог-Отець, Аллах, Ішвара, Сварог та ін.

3

Творець і Творіння.

4

Спокій тіла і розуму, включаючи зупинення потоку думок, що дозволяє освоювати мистецтво медитації і розвивати себе як свідомість. (Для кого слово недіяння сприймати незвично, може, читаючи далі, подумки замінювати його словом медитація).

5

Йдеться саме про внутрішню тишу (грецькою — ісіхія). Звідси походить слово ісіхазм — давній напрям християнської містики (див. 14).

6

У глибині багатомірності. Іншими словами — на “тонкому” кінці вектора шкали багатомірності.

7

Дао.

8

Включеність у Цілісність Абсолюту.

9

Тому що тільки і саме через це — пізнається й стає реальністю Дао.

10

Вища моральність, пропонована Де — Святим Духом (Брахманом).

11

Йдеться про Святих Духів, що виходять із Дао і єдиносутнісних Йому. В сукупності Вони іменуються в християнській традиції — Святим Духом.

12

У конкретному випадку йдеться про медитативний Нірванічний стан Ніродхі, при якому індивідуальне “я” повністю зникає, розчиняючись у Дао.

13

Атману, Вищому “Я”, Дао.

14

Це і є Обитель Творця.

15

Або Небеса.

16

Дао.

17

Себе — звісно, як свідомість (душу).

18

Уже хоча б за принципом “закону карми”.

19

Йдеться про повне пізнання свого багатомірного організму.

20

Свої пороки, включаючи їхню основу — нижче “я” з його егоцентризмом.

21

Діє Де.

22

Йдеться про вихід із Дао кількох Святих Духів (Де), яким належало створювати, а потім курирувати еволюцію втілюваних душ на нашій планеті, що обживається знову. (Детальніше — далі в цій книзі).

23

У вимові на інших мовах — кі.

24

Йдеться, звісно, не про фізичне, а про духовне серце — розвинене методами буддхі-йоги, а тому таке, що стало величезним. Саме всередині нього ми й пізнаємо Дао. І з нього ж знаходимо підходи до будь-якої істоти.

25

Людина, що стала завдяки освоєнню методів буддхі-йоги нескінченно величезним духовним серцем і, тим більше, злившись ним із Дао, — цілком комфортно і повноцінно відчуває Себе позатілесною. І Вона — як величезна Свідомість — не може бути ураженою ані звіром, ані людською зброєю. Вона — Безсмертна.

26

Де.

27

Абсолюту.

28

Повністю зрозуміти істину можна — тільки здійснивши на практиці все те, про що тут говориться.

29

Сили Де — в інших термінах — Брахманічної складової розвиненої методами буддхі-йоги індивідуальної свідомості.

30

В інших термінах — Обитель Творця.

31

Подібні приклади далі наведено в цій книзі.

32

Мудрість.

33

Тому що діє без урахування буття Бога і Його принципів побудови людських доль.

ЛаоЦзи