Крок № 4: гарантія зобов’язань.

Ось ще шість запитань, які ви повинні собі поставити. Вони допоможуть вам переконатися в тому, що конкретний елемент списку – насправді те, на чому ви готові сконцентруватися. Пам’ятайте, якщо він не надто важливий, краще приберіть його зі списку, відкладіть на потім.

1. Чи готовий я чимось жертвувати заради досягнення цієї мети?

Досягнення будь-якої серйозної мети вимагає жертв. Ви готові пожертвувати деякими звичками, думками, часом? Якщо так – залишаємо таку мету в списку!

2. Чи буде ця мета мотивувати мене й вести вперед?

Будь-яка мета повинна вести вас до вдосконалення, забезпечувати прогрес, а не регрес. Окрім того, вона має спонукати вас до цього руху, надихати. Які з пунктів не відповідають цим характеристикам?

3. Чи є у мене на це час?

Це запитання досить просте: чи зможу я взяти на себе тимчасові зобов’язання реалізовувати цю мету, і чи не вплине це на решту мого життя? Навряд чи варто організовувати рок-групу, якщо ви через роботу і так тижнями не бачите своїх дітей. Краще пограйтеся в рок-музикантів з ними.

4. Чи готовий я докладати до цього постійних зусиль, можливо, навіть щодня, щоб ця мета стала реальністю?

Не хочу набридати вам, але знову скажу: досягнення цілей вимагає наполегливої праці. Не варто думати, що достатньо записати мету, і вона збудеться! Упевнений, що ви так і не думаєте. Але будьте готові до того, що щодня день вам доведеться докладати додаткових зусиль для того, щоб зробити неможливе можливим.

5. Чи бачу я, як ця мета стає реальністю, чи можу я уявити собі її втілення?

Якщо ні – краще поки що прибрати цю мету зі списку. І річ не у відсутності фантазії. Просто, якщо ви не бачите себе випускником програми МВА, – ви поки що не готові. І це абсолютно нормально. Навіщо поспішати? У вас все життя попереду. Головне – не використовувати це як відмовку, думаючи, що щось для вас неможливо. Можливо все – просто всьому має бути свій час!

6. Чи готовий я змінитися заради досягнення цієї мети?

Чи зміниться щось у моєму житті, хоч чого б це вимагало, щоб ця мета стала реальністю? Якщо ні – прибираємо зі списку. Зміни – це теж своєрідна жертва. І ви повинні бути готові до неї.

Наостанок хочу озвучити важливий коментар до запитань 4 і 5. Не поспішайте відповідати на них – подумайте, порадьтеся з близькими, запитайте думки вашої другої половини, колег чи керівника. Але будьте уважні – вам потрібне не їхнє схвалення чи підтвердження, а практична порада про те, скільки часу й зусиль ви, на їхній погляд, зможете докласти до досягнення кожної з цілей. Не бійтеся негативних зауважень – постарайтеся оцінити, наскільки вони адекватні й щирі. Просто іноді погляд збоку дуже допомагає знайти необхідний баланс між бажаннями та можливостями.

Ми майже закінчили. Залишився останній крок.