«Банка солоних огірків».

«Банка солоних огірків» – це модель планування свого дня, яка дуже наочно показує принцип ефективного керування часом. Суть цієї системи проста, а аналогія зрозуміла всім, хто хоч раз спостерігав за процесом закручування банок з огірками або хоча б бачив цю банку в себе в холодильнику.

Наш день на роботі та в особистому житті схожий на банку з огірками, де в різному порядку розташовуються великі й дрібні завдання. Ефективний процес планування дня (тижня, місяця, року) може мати такий вигляд:

1. Продумайте, які завдання є найбільшими, найважливішими і найзатратнішими (у тому числі й за часом). Такі завдання ми будемо називати «огірками» – і саме з них почнемо заповнювати наш день-банку.

2. Після того як «огірки» зайняли своє місце, прийшла пора «часнику» – більш дрібних завдань і справ. Розташуйте їх навколо великих і між ними: наприклад, між двома зустрічами можна зробити конференц-дзвінок.

3. Крім огірків і часнику, вільне місце в банці ми займаємо спеціями – чорним перцем, кропом, сіллю… Спеції – це зовсім дрібні, але необхідні справи: замовити таксі, зателефонувати дружині й запитати, як у неї справи, перевірити пошту тощо.

4. І нарешті, в останню чергу ми заливаємо в банку окріп – усі завдання, що залишилися. Вода приймає форму посудини, тому саме в ці «водяні» проміжки ми зможемо зробити щось непередбачене, додаючи в наш графік гнучкості.

Саме такий принцип планування допомагає нам знайти баланс між роботою та особистим життям, важливими завданнями і дрібними радощами життя. Головне – не забувати, що «огірками», «часником» і «спеціями» виступають як професійні, так і персональні справи й завдання.

Ви скажете: «Чудово, керування часом – це важливо, хто б сумнівався. Але як воно пов’язане з моїми цілями й планами дій? А точніше, чому ви вирішили розповісти про це після усіх попередніх розділів?».

Що ж, одну відповідь я вже дав вище: без уміння керувати часом ви просто не знайдете цього часу на виконання всього задуманого!

Але є тут і ще один дуже важливий момент: керування часом (і принцип «Банки» зокрема) допоможуть вам ДОВЕСТИ ПОЧАТЕ ДО КІНЦЯ! Немає сумніву в тому, що кожен із нас сповнений приголомшливих ідей і задумів… Але запитайте себе: скільки із задуманого я останнім часом довів до кінця? Згадайте все: від серйозних планів до книжки, що лежить на вашому столику біля ліжка вже третій місяць із закладкою на тій самій 46-й сторінці…

Уміння поставити цілі й знайти для них МІСЦЕ У ВАШОМУ ГРАФІКУ допомагає доводити почате до логічного кінця, втілювати задумане в життя. Тому що десяток ідей, завислих на середині шляху, не можуть зрівнятися з однією доведеною до завершення справою! Я просто благаю вас: не забувайте про це! Змушуйте себе, просіть допомоги у друзів, шукайте нові способи та нестандартні шляхи, але закінчуйте почате.

Тому що без подібної СИЛИ ВОЛІ і ВІДДАНОСТІ своїй справі будь-яка мета так і залишиться безтілесною мрією.

Який сенс мріяти про скинуті кілограми, якщо на останньому тижні дієти ви вирішуєте дати собі поблажку й закінчуєте кожен прийом їжі десертом, а замість зарядки ліниво піднімаєте ноги, сидячи на дивані перед телевізором?

Який сенс витрачати сили й час на освоєння гри на піаніно, якщо ви так і не просунетеся далі гам?

Навіщо вчити нову мову, щоб закинути підручник на півдорозі, вивчивши граматику, але так і не сказавши ні слова носіям мови?

Корисні стратегії

У цій книжці я не буду наводити довгого списку порад і прийомів, що дають змогу зробити час своїм союзником, – запропоную лише 10 найважливіших стратегій, які стануть прекрасним фундаментом для подальшої роботи в цьому напрямку.

Я вже випустив 3 аудіотренінги з тайм-менеджменту під загальною назвою «Ваша 25-а година» – і кожен з них просто набитий корисними прийомами (у тому числі для керівників і продавців).

Багато з цих порад прості й зрозумілі, але ми чомусь завжди про них забуваємо:

• «не витрачайте час на нескінченні перекури з колегами – поговоріть один раз докладно за обідом»;

• «намагайтеся об’єднувати зустрічі територіально, щоб не витрачати час на переїзди з одного кінця міста в інший»;

• «не давайте телевізору й Інтернету з’їдати більше вашого часу, ніж потрібно» і т. ін.

У цій же книжці я хотів би запропонувати вам кілька стратегічних рішень, кожне з яких допоможе вам підібрати власні тактичні прийоми і створити найбільш ефективну систему, що відповідатиме саме ВАШИМ потребам.

Але перед тим, як перейти до цих стратегій, дозволю собі нагадати про три фундаментальних принципи керування часом:

Перше: ви не можете накопичити час. Щодоби вам виділяється 24 години. 1440 хвилин. Або, якщо хочете підходити зовсім формально, 86 400 секунд. Ніяких винятків немає. Ви не зможете отримати більше.

І якщо час пішов – усе, його не повернеш. Як у багатьох бонусних програмах – «невикористані бали згорають»! Ви не можете накопичити час «на потім».

Друге: керування часом починається з керування самим собою. Неважливо, які техніки ви будете використовувати. Неважливо, скільком справам ви скажете «ні». Неважливо, наскільки продуманими будуть ваші пріоритети.

До тих пір, поки ви не почнете контролювати самого себе, свою поведінку і вчинки, ви не зможете контролювати час.

І третє: ви повинні привчити себе постійно приймати рішення. Доки ми не зробимо прийняття рішень усвідомленим процесом, ми будемо просто реагувати на події життя, навіть якщо на перший погляд вони здаються не такими вже й критичними. І, за іронією, ми будемо закривати очі на щось справді важливе, якщо воно не постане чимось дуже терміновим. Ми будемо робити те, чого робити не хочеться, але чомусь здається, що «зробити обов’язково ТРЕБА». Ми будемо дозволяти обставинам та іншим людям контролювати наш день, розвішуючи на події та завдання ярлики «терміново!», «зробити негайно!», «кидай усе і зроби зараз!».

Людина, що приручила час, будує життя, виходячи з наслідків власних рішень, а не в очікуванні чергового удару з пітьми. Причому її рішення стосуються не тільки масштабних проектів і життєво важливих завдань – вона ретельно продумує будь-яку дрібницю, не дозволяючи метушні забирати дорогоцінні хвилини.

Що ж, думаю, ці три речі (особливо остання) не стали для вас новиною – адже ми вже говорили про це протягом попередніх розділів книги. Процес керування собою й прийняття рішень починається з цінностей, переходить до цілей, планів дій і, нарешті, до втілення задуманого в життя.

Якщо ви справді хочете навчитися керувати своїм часом і досягти неможливого, то принципи, якими я збираюся поділитися в цій книжці, мають стати основою вашої стратегії.

Отже, розберемо кожен із цих принципів детальніше. У міру розгляду ви, напевно, помітите, що про багато з них я вже писав у тій чи іншій частині цієї книжки.

Ні, я не хочу зайвий раз вам про них нагадувати. Просто все взаємопов’язано. І якщо ви справді хочете досягти успіху, зробити неможливе можливим, ви повинні застосовувати ці принципи у всіх сферах свого життя – у тому числі у керуванні власним часом.

ПРИНЦИП 1.

Визначте вартість свого часу.

На мій погляд, багато хто справді не усвідомлює, наскільки цінний його час. Звичайно, якщо ви запитаєте будь-кого, чи усвідомлює він цінність свого часу, то почуєте ствердну відповідь. Якщо ви запитаєте, чи відчував він коли-небудь брак часу, відповідь теж буде позитивна. Однак якщо ви спитаєте, скільки коштує година його часу, тоді ви отримаєте відповідь: «Ну, я навіть не знаю…» Хіба що робітник з погодинною оплатою зможе назвати вам конкретну суму.

Саме цього я хочу і від вас!

Візьміть усі свої доходи. Я говорю тут не тільки про зарплату. Приплюсуйте також річну премію і прибуток від додаткових доходів. Може, ви отримуєте пенсію, доходи від вкладень, акцій або нерухомості. Складіть усе це разом.

Поділіть отриману суму на реальну кількість годин вашого робочого часу. А якщо хочете бути зовсім точними, то додайте сюди ще й той час, який витрачаєте на дорогу на роботу й назад додому.

Отже, що ми отримаємо?

Для більшості з нас результат буде не таким вражаючим, як хотілося б. Але мета цієї вправи не в тому, щоб змусити вас відчути себе ущемленим чи дати зрозуміти, що ви заробляєте менше, ніж гідні.

Ця вправа покликана змусити вас замислитися над двома головними запитаннями.

• Чи можете ви якусь частину своєї щоденної роботи віддати на аутсорсинг або доручити виконувати іншим особам за менші гроші, ніж коштує година вашої роботи? Якщо така можливість є, а ви нею не користуєтеся, то ви просто викидаєте гроші на вітер і, більше того, абсолютно не дбаєте про свій час.

Знаю, ви можете заперечити: «Але якщо я роблю це сам, я економлю гроші!» Так, це має сенс у період економічного спаду. Але! Якщо ви більш ефективні в інших аспектах і можете заробити (а не заощадити) більше грошей на вирішенні інших завдань, то вам слід зайнятися саме ними.

• Ця вправа має не тільки фінансовий характер. Подумайте про час, який ви витрачаєте на рутину, жертвуючи спілкуванням зі своєю сім’єю або часом на інші, важливі для вас, справи, і запитайте себе: «Що ж я роблю? Чи варте мого часу те, на що я його витрачаю?».

Ця вправа також допоможе вам зрозуміти, скільки часу ви можете, хотіли б виділяти і виділяєте зараз на досягнення ваших пріоритетних цілей.

Більш того, ця вправа дає вам можливість дуже чітко зрозуміти, скільки ви насправді заробляєте. Скажімо, ви отримуєте менше, ніж хочете, або менше від того, у скільки ви самі себе оцінюєте. Тоді, можливо, прийшов час подумати про кроки в бік просування кар’єри чи початку фінансового планування – усього того, що може привести вас до бажаного рівня заробітку і реальної оцінки вашого часу.

На мій погляд, ця найпростіша вправа безцінна для будь-кого: і для того, хто хоче домагатися «неможливого», і для того, хто хоче досягти процвітання в усіх сферах свого життя.

ПРИНЦИП 2.

З’ясуйте, чим ви зайняті протягом дня.

Це ще одна вправа, яку кожному з нас не завадило б виконувати час від часу. Складіть список того, на що ви витрачаєте час щодня протягом тижня.

Думаю, ви погодитеся, що навряд чи хтось перед смертю пошкодує про те, що не зміг проводити побільше часу в офісі. Швидше за все, в останні дні перед смертю люди прагнуть провести якомога більше часу зі своєю сім’єю. Або шкодують про те, що не отримали чи не досягнули певних речей у своєму житті.

Я думаю, що причина всіх наших докорів сумління щодо згаяного часу полягає в тому, що ми не знаємо, на що він витрачений. Ретельний моніторинг, навіть протягом лише одного тижня, допоможе вирішити цю проблему. Повірте мені, результати можуть стати для вас справжнім одкровенням! У вас з’явиться можливість адекватно оцінити всі ваші справи. У вас виникнуть запитання: «Які з цих справ взагалі зайві? Що можна передоручити іншим? Які з моїх справ можна виконувати ефективніше?» – і ви зможете знайти на них відповіді.

ПРИНЦИП 3.

Звузьте свій фокус.

Отже, ви визначили свої цілі, склали план дій і вже перебуваєте на шляху до їхнього втілення. Але все це ще не означає, що ваш план максимально ефективний.

Я впевнений, що ви чули вислів: «Важливіше здійснювати правильні вчинки, ніж здійснювати непотрібні вчинки правильно». Ми вже врахували цю думку в процесі постановки цілей, розробки планів дій, уточнення наших цінностей і власне в ході руху до.

«неможливого» – адже тепер ми точно робимо те, що потрібно. Але це не означає, що не варто задуматися про максимальну ефективність того, що ми робимо.

Задумайтеся про те, як ви можете просунутися вперед з погляду продуктивності. Адже її нестача призводить до марної трати часу і врешті-решт не дає нам досягти поставлених цілей.

Щороку компанії витрачають мільйони доларів на плани підвищення продуктивності праці, які допомогли б зробити виробничі процеси більш організованими й підвищити якість роботи. Але всі ці ініціативи йдуть «згори»! Чомусь самі люди цього не прагнуть. Вони не задаються запитаннями типу: «Як можна більш ефективно виконати це завдання?» або «Як зробити те саме за менший час?» Чомусь для багатьох залишається таємним знанням той факт, що більша ефективність означає менше витраченого часу, більший дохід або кращу якість кінцевого результату.

Чим ефективніше ми використовуємо кожну годину, тим більше часу залишається на здійснення наших цілей – хоч якої сфери життя вони стосувалися б.

ПРИНЦИП 4.

Delegate, Delete – then Do!

(Спочатку Делегуйте і Знищте, а вже потім – Робіть!).

Я думаю, що люди роблять помилку, починаючи організацію свого часу з встановлення пріоритетності тих чи інших справ і закінчуючи визначенням того, що з цього списку можна було б делегувати.

Чому? Дозвольте пояснити детальніше.

Усі книжки з тайм-менеджменту, включаючи й мої, акцентують увагу на визначенні пріоритетів. Безсумнівно, це важливо. Але перш ніж цим займатися, запитайте себе: «Що я можу викреслити відразу? Які зі своїх справ я можу делегувати іншим, незалежно від пріоритетності?» Якщо ж ви будете робити все у зворотному порядку, то просто не зможете видалити чи делегувати те, що слід було б, – адже воно може здатися вам занадто важливим для того, щоб комусь його доручити.

Не можу не зауважити, що дуже важливою складовою не тільки тайм-менеджменту, а й взагалі успіху в житті є вміння відмовляти. Багато з нас звалюють на себе майже нездійсненний вантаж справ і відповідальності. В офісі ми відвідуємо занадто багато нарад і зустрічей, вдома беремо на себе багато непотрібних завдань – ми робимо купу справ, які зрештою не приводять нас ні на крок ближче до заповітних цілей.

Як же вирішити, від чого відмовитися, а що передоручити? Ваші цілі й цінності служитимуть вам своєрідним фільтром! Те, що ви робите і збираєтеся робити, має відповідати вашим цілям і цінностям.

Знаєте, дуже часто я бачу, як люди проходять процес постановки цілей, розробляють плани, починають їх впровадження – і на останньому етапі дозволяють дрібним справам і непотрібним деталям збити себе з наміченого курсу, вимотати й просто звести з розуму! І потім ці люди кажуть: «Я зробив усе, щоб налагодити своє життя і досягти неможливого. Але чи працює цей метод узагалі? Я відчуваю, що поставлені мною цілі служать лише джерелом стресу, вони тиснуть на мене, і я не можу сфокусувати свою увагу на тому, що хочу робити».

Виникає запитання: якщо ваші цілі не мають нічого спільного з тим, що ви «хочете робити», – звідки ви їх узагалі взяли? А якщо ваші цілі – це те, що треба, значить, перевтомлюють вас не вони, а те, що НЕ треба. І прийшов час без коливань цього позбутися!

Запам’ятайте! Якщо ви хочете мати достатньо часу, щоб сфокусуватися на всьому важливому й значущому для вас, то приділіть пильну увагу делегуванню, «викреслюванню» зі списку й активному використанню слова «ні».

ПРИНЦИП 5.

Розставляйте пріоритети.

Після того як ви відмовилися від усього непотрібного, прийшов час розсортувати те, що залишилося. Існує безліч способів і систем розстановки пріоритетів. Особисто я використовую дуже простий процес, що складається з трьох кроків.

Спочатку я розбиваю усю справи на:

• найважливіші й термінові;

• важливі, але не термінові;

• термінові, але не такі важливі.

Різницю між терміновими й важливими справами можна зрозуміти так: якщо хтось дзвонить мені, надсилає електронного листа чи намагається зв’язатися скайпом, це може бути терміново. Але я не відволікаюся на них, якщо в цей час роблю важливішу справу. Завжди потрібно вибирати важливіші справи. У наш час технологій і комунікацій, коли відповідь стає можливою за секунди, усе вважається «терміновим».

Не давайте світу відволікати вас від важливих справ тільки тому, що комусь «не терпиться».

Отже, я уважно аналізую свої справи й запитую себе: «Добре, що з цього термінове, що важливе, а що – і те, й інше?».

Терміновість може бути джерелом додаткового стресу й дуже дратувати вас, тому постарайтеся якнайшвидше позбутися «важливих і термінових» справ. Виконайте їх невідкладно!

Далі я беруся за найважливіші, а вже потім переходжу до термінових. Цікавий факт: «термінові», але не важливі справи, часто самі по собі «розсмоктуються», якщо не хапатися за них у перші ж хвилини.

Наприклад, ви складаєте важливий звіт, а хтось активно намагається привернути до себе вашу увагу в «асьці», але ви не відповідаєте, оскільки правильно розставили пріоритети. Через годину, коли звіт закінчений, ви питаєте «гостя з ICQ»: «Що ти хотів? Я звільнився». «Так-так, – відповідає він, – хотів розповісти тобі свіжий прикол, поки не забув». Висновок: прикол нікуди не дівся, а звіт ви здали вчасно і без помилок через відволікання.

Хочу звернути вашу увагу на одну важливу річ. Коли ви створюєте список важливих, а потім і термінових справ, обов’язково нумеруйте кожен пункт і розставляйте їх у порядку, який важливий для вас. Дуже часто люди створюють свій список і потім кажуть: «У мене вийшло 27 важливих і термінових справ». Але вам же потрібно буде фокусувати свою увагу на кожній з них по черзі! Тому надайте кожній порядковий номер.

А як щодо виконання двох чи трьох завдань одночасно?

Багато людей дотримуються такої техніки, але тут слід бути вкрай обережними і брати рішення на себе. Не всі здатні «працювати Юлієм Цезарем», який міг робити десяток справ одночасно.

Що стосується мене особисто, то я можу працювати без перерви протягом 2–3 годин, якщо це важлива й термінова справа, а на наступні три години переключитися на щось інше, щоб відволіктися, зняти напругу й урізноманітнити роботу. Потім я знову повертаюся до попереднього завдання.

Отже, якщо ви можете робити дві чи три справи одночасно, то чому ні? Але для більшості людей подібне жонглювання – нездійсненне завдання. Якщо ви належите до таких, ні в якому разі не вважайте себе в чомусь гіршим за інших. Нічого подібного! Ви можете працювати так само ефективно, просто вам слід братися за кожне завдання окремо й доводити його до кінця.

Також хочу поділитися одним маленьким секретом, який допомагає не тільки планувати день, а й зберігати гнучкість й адаптуватися під мінливі обставини. Коли ви розставляєте пріоритети й плануєте виконання справ одну за іншою, залишайте між ними проміжки хвилин по п’ятнадцять, щоб мати можливість «вставити» туди, якщо знадобиться, дрібніші завдання, що можуть вигулькнути «нізвідки». Якщо ж таких справ не з’явиться – ви просто відпочинете, «перезавантажите» мізки. Це допоможе вам підвищити продуктивність і перейти до нової справи свіжішим.

ПРИНЦИП 6.

Плануйте й оцінюйте щодня.

Навіть якщо у вас є заздалегідь підготовлені плани дій, це ще не означає, що вони будуть вдало й органічно вписуватися в кожен робочий день. Саме тому я маю непогану пропозицію для тих, хто хоче максимізувати свій час і досягти поставлених цілей.

Щоранку, перш ніж ставати до роботи, присвячуйте принаймні 10 хвилин аналізу справ і планів на новий день. Не поспішайте кидатися у вир роботи, сядьте там, де ніхто вас не потривожить, і продумайте все, що ви хочете зробити в цей день. У кінці робочого дня також витратьте 10–20 хвилин на огляд результатів минулого дня. Проаналізуйте, що пройшло добре, а що не вдалося. Запишіть свої ідеї про те, що можна було б поліпшити чи виправити у виконанні завдань. Й обов’язково подумайте, як це можна втілити в життя наступного дня.

Ще одна пропозиція. Плануйте свій наступний день звечора напередодні. Пишіть сьогодні план на завтра.

Чому планувати кожен день так важливо?

Річ у тому, що багато з нас крутяться як білки в колесі, проходячи одне за іншим кола шаленого ритму життя. І ми не зупиняємося навіть на хвилинку, щоб оцінити, чи приносять наші дії бажаний результат. Усе це відбувається тому, що в нас немає плану на день, і ми не дотримуємося певних, заздалегідь намічених кроків. З кожним днем відсутність плану призводить до ще більшого безладу й плутанини у вашому робочому розкладі – вам починає здаватися, що ви весь час втілюєте в життя чиїсь чужі бажання, а не ваші.

Я вважаю дуже-дуже важливим процес оцінки того, наскільки успішно ви працюєте за своїм планом, наскільки добре вам вдається планувати загалом і чи вдається вам передбачати різні події. Зрештою усе це допомагає вам зрозуміти, чи ведуть ваші дії до досягнення поставлених цілей, чи ви рухаєтеся за усталеним планом, зрідка звіряючись із застарілими контрольними точками.

Щодня обмірковуйте те, що збираєтеся зробити! Тільки так ви збережете гнучкість і зможете досягати своїх цілей, незважаючи на будь-які неприємні сюрпризи долі.

ПРИНЦИП 7.

«Контрольна робота».

Цей принцип тісно пов’язаний з попереднім правилом.

Якщо ви хочете контролювати хід свого дня, то я дам вам просту пораду: усе записуйте!

Для цього вам знадобиться створити свою систему – тобто організувати свої записи так, як зручно вам.

Ви можете вести записи в зошиті, на смартфоні чи комп’ютері. Я вважаю, що абсолютно всі повинні вести календар і записувати туди важливі дати, справи й завдання – і планувати всі свої процеси навколо цих «огірків» (згадайте нашу «Банку» з початку розділу).

Важливим аспектом контролю вашого дня також буде так званий «To Do List» – список справ, які ви не планували на конкретний час, але які потрібно завершити протягом дня. Якщо ж ви не запишете цих завдань, то просто забудете про них у робочій метушні.

Якщо у вас немає системи, і ви не записуєте своїх справ, то не зможете ефективно керувати своїм часом і домогтися бажаних цілей. Записи ж допоможуть вам прояснити і впорядкувати свої думки – щоб весь день не мучитися відчуттям того, що ви «точно про щось забули!».

ПРИНЦИП 8.

Спрощуйте, спрощуйте і ще раз спрощуйте.

Альберт Ейнштейн якось сказав: «Усе необхідно спрощувати настільки, наскільки можливо. Але не простіше за це».

Як мені здається, він мав на увазі, що слід максимально використовувати простоту, приховану в кожній справі, але не доходити до примітивності і не «зрізати кутів» у справді важливих речах.

Цей принцип легко зрозуміти, але важко опанувати його практично.

Чим простіше все, що ви робите, тим легше буде це комусь пояснити, тим швидше можна це виконати, і тим ефективнішим буде кінцевий результат.

Що тут ще додати?

Якщо ви зможете спростити якомога більшу кількість справ і процесів, ви зробите своє керування часом більш ефективним. У результаті ви зможете досягти своїх цілей значно швидше.

Уважно подивіться на всі свої справи, процеси й процедури і запитайте себе: «Як я можу це спростити? Як це можна простіше написати чи простіше виконати? Як я можу це зробити простіше для інших і для себе?».

Простота має одну важливу особливість. Більшість наших цілей у певній мірі стосуються інших людей та інших організацій. Недостатньо спростити тільки наше життя, також важливо зробити все можливе, щоб спростити делеговані повноваження та інші взаємини зі сторонніми людьми. В інакшому випадку помилки цих людей можуть нашкодити вам і зробити ваше життя складнішим і заплутанішим, адже доведеться самому переробляти те, що ви доручили іншій людині, яка через складність і незрозумілість ваших слів чи самої справи зробила все навиворіт.

ПРИНЦИП 9.

Не забувайте про «термін придатності».

Усе, що ми робимо, має свій «термін придатності» – дату, до якої будь-яке завдання або діло необхідно завершити, інакше воно втратить сенс.

Ми говорили про важливість термінів під час постановки цілей і розробки планів. Якщо у справи немає терміну виконання (дедлайну[8]), то зникає необхідність виконувати її терміново (або взагалі хоч колись виконувати). Іншими словами, те, у чого немає конкретного терміну виконання, наша свідомість розглядає як неважливе.

У вашій свідомості відбувається внутрішній діалог, і ви кажете собі: «Так, мені треба виконати це завдання, але в нього не поставлений кінцевий термін виконання, тож я можу зробити це коли завгодно». І надалі ви будете займатися безліччю різних справ, витрачати час даремно і в кінці тижня чи місяця ні на йоту не наблизитеся до досягнення бажаного результату.

Дехто скаже: «А якщо у мене буде конкретний термін, то я відчуватиму більший стрес, бо він буде тиснути на мене». З одного боку, я не можу з вами не погодитися. Ви самі поставите себе в некомфортне становище.

Але тут потрібно відповісти на інше запитання: ви хочете досягти поставлених цілей чи й далі грати в ігри? Невже ви просто отримуєте задоволення від процесу й готові виконувати завдання вічно?

Якщо ви справді хочете чогось досягти, то вам варто ставити перед собою терміни і вкладатися в них.

Так, я думаю, що краще терпіти стрес від «тиску» термінів, ніж пережити шок, прокинувшись одного ранку і зрозумівши, що ваше життя проходить мимо і ви не досягли того, чого прагнули, у жодній із найважливіших галузей.

ПРИНЦИП 10.

Підвищуйте свою майстерність.

Наші звички часто стають ключем на шляху до досягнення мети… Саме тому керування часом слід зробити своєю звичкою! Не чекайте результатів, розпланувавши один тиждень чи розставивши пріоритети на найближчі три дні. Як тільки у вас щось почало виходити, дні стали впорядкованішими, а часу, здається, стало більше – не зупиняйтеся на досягнутому. Пробуйте нові прийоми, покращуйте використані інструменти, експериментуйте.

Будьте дресирувальником, який ні на хвилину не випускає хижаків з ока, пробуючи все нові прийоми для того, щоб приручити їх. Ваше завдання – навчитися будувати своє життя так, щоб часу вистачало на все, що вам не тільки потрібно, але й хочеться (!) робити.